Потрапила я на цей фестиваль взагалі випадково, і на 99% завдяки @bublyk, яка просто написала у своєму твіттері, що збирається туди піти. Якось у мене на одному з дисків була підбірка фіналістів цього фесту (іншого року звісно :)) і задивилась його майже до дир, по підбірка була справді та що треба, якісна і дуже різнопланова.
Цього року на фесті було десять короткометражок (перелік та короткі анотації до них http://arthouse.lviv.ua/events/?ca_programid=72). Не скажу, що всі мені сподобались. Деякі були досить банальними (як наприклад “СекSМS”), деякі смішними та трохи гидкими (“Я люблю Люсі”). Зворушила мене по-справжньому “Давид і Голіаф”, але це мабуть тому що дуже не двозначно ставлюсь до книг/фільмів про другу світову війну та переслідування євреїв. Розплакалась під час “Мак”, але то знову ж таки мабуть-таки, тільки через те, що я кобіта. Смішними через безглуздість (не сюжету!!!) були “Пригода біля банку” та “Легенда міста Бівер-Дем”, хоча досить різні за змістом, але обидва говорять про одне – сучасна культура нас потрохи зводить з розуму. Найбільш іменитою стрічкою серед показаних була “Ліс”. Не знаю, в принципі на мій смак не погана, досить стильно зроблена. Поза сумнівом найбільш ржачною була “Членопед”, це 10 хвилин 100% сміху – 100% позитивна історія 🙂 . Ще одна стрічка, яка заставила мене плакати “П’ятниця відплати”, бо чомусь постійно під час її перегляду згадувалась Помаранчева революція, і я собі в голові постійно порівнювала, які сподівання під час цієї революції мали ми і що є зараз – не втішна перспектива. Не хотілось би, аби щось таке чекало і на Єгипет.
Фішка цього феста, що ці короткометражки показують в багатьох містах по всьому світу, і після сеансів люди на спеціальних карточках голосують за один фільм, який їм найбільше сподобався. Потім всі ці голоси з усіх міст колектяться та підраховуються – і ось і буде переможець знайдений таким чином. Мені чомусь здається, що цього року переможцем буде “П’ятниця відплати”, адже жоден художній задум та жоден акторський талант не зможе перевершити справжності історії та людських почуттів та надії. Я ж голосувала за “Давид і Голіаф”, знову ж таки через те, що дуже однозначно ставлюсь до історій другої світової війни.
Наостанок. Що одразу зацінила, що прекрасним доповненням до всіх цих 10 шедеврів, була чудова компанія в якій відбувався перегляд 🙂 Мартуська дякую! Ти – супер!
Дякуємо!
Тепер редактори знають.